У сучасних умовах інформаційної війни та гібридних загроз особливу увагу привертають спроби російського противника розгорнути мережу орієнтованих на українську молодь каналів у соціальних мережах та месенджерах. Ці канали не лише поширюють пропаганду, але й відкрито закликають до вчинення диверсій та терактів на території України.

Методи та стратегії ворожої пропаганди

Російські спецслужби та їхні підконтрольні структури активно використовують соціальні мережі, такі як Instagram, TikTok, Telegram та інші, для впливу на свідомість української молоді. Вони створюють яскравий, привабливий контент, який містить пропагандистські меседжі, спрямовані на формування негативного ставлення до української влади та заклики до насильницьких дій. Зазвичай такі канали маскуються під патріотичні, соціально активні або навіть культурні спільноти, що робить їх менш помітними для контролюючих органів.

Маніпуляції, психологічний тиск та обіцянка винагороди

Особливий акцент робиться на психологічний тиск та маніпуляції. Молодь піддається цілеспрямованому впливу, який викликає у них почуття несправедливості, обурення та бажання діяти радикально. Використовуються різноманітні техніки психологічного впливу: від емоційних звернень до поширення фейкових новин та змовницьких теорій. Основна мета таких дій – радикалізація молоді та підштовхування її до вчинення злочинів.

Також сьогодні, під час повномасштабної гібридної війни, російські спецслужби для дестабілізації ситуації в Україні вербують підлітків за гроші здійснювати диверсії та інші протиправні дії.

Так з початку 2024 року українські правоохоронці виявили декілька випадків, коли російські спецслужби вербують підлітків за гроші палити автомобілі військовослужбовців Збройних сил України. Більшості затриманих підлітків оголосили підозру в диверсії, за що їм загрожує ув’язнення. Відповідно до українського законодавства, кримінальна відповідальність за такі злочини настає з 14 років.

Роль батьків у захисті підлітків

Роль батьків полягає у формуванні здорового критичного мислення у своїх дітей, навчанні їх розпізнавати пропаганду та фейки, а також у створенні атмосфери довіри та підтримки в родині.

Батьки повинні активно цікавитися, які сайти відвідують їхні діти, з ким вони спілкуються в інтернеті, та на які групи підписані. Важливо вести відкриті розмови про можливі загрози, які можуть чекати на них у мережі. Не критикувати, а саме пояснювати.    

-“Я з тобою”, “я на твоєму боці”, “готова тебе підтримати та вислухати”, “ти маєш право на свій простір, якщо він безпечний для твого здоров’я та життя”. Це приблизні приклади фраз, з яких можна почати розмову, можуть бути варіації. Важливо дати дитині знати, що вона прийнята, але й, що у разі небезпеки ви відреагуєте.